Читаю реп alyona alyona

Я з малечку читаю реп Чи то мій дар? Чи може Божа кара? Як виживати у цій зграї з її вожаками? Як лабіринтами систем, затверділих правил Змінити їхнє ліво на праведне право? Я інакше не умію, тільки так, поки будуть сили Я виноситиму все сміття з чужої могили Там, де мали загинуть, там, де сміються в спину В головах колись росли багаторічні рослини Віриш, деякі речі прямо пропорційні Наприклад, більше хейту — буде більше і стремління Їм аби донести, голос поки не стих Буду говорити, поки не почуєш мене ти Ти називаєш мене "хайпом ради хайпу" Але камінь в мою сторону — Це хайп заради хайпу в твої голові Бо всі втомилися від хейту Так, ми творимо історію. А ти? На дошці крейда — моя зброя Увага до проблем, до складних питань Україна чи Європа? Я роздам і тут, і там Просить руку допомоги, зразу точек тут зі ста Рукава закочені з кишень Кулаки дістали ми і до справи Доки ти спав, чуєш, син своєї країни Треба дати, аби не просив Куди я насиплю знову рим, щоб сказали псих? Гендерно мене розшматували дворові пси Все що показано словами і на пальцях Без бруду в люди без випробувань і апробації Все що залишу я — це інформація для нації Аби міняли погляди бешкетники й засранці тут Пам'ятаєш, Сашко нас учив: Щоб героєм бути в Україні, то нема причин Та ставали люди до вогню, хоч нехочучи І позалишалися ні з чим, а й були ні з чим Така політика у кожного в крові тече Ти тільки обговорюєш, душі допоки припече А хтось стає до справи і пожинає результат І ми так любимо судити, хто ким був і хто ким став Тут рахувати би чуже, а своє — воно також є І від кого слід чекати змін? Що вам винен він? Всі тепер вивчають своє право, сотні перехожих Знають все та тільки забувають заповіді Божі Можеш сотні раз збрехать собі і це нормально Хай ніхто не бачить, небо бачить все — ховати марно Маєш голе тіло — затуляй лице, згадай, що в тебе дар Не забувай, навіщо Бог тобі життя дав А точно дав? Чи може Божа кара? Як виживати у цій зграї з її вожаками? Як лабіринтами систем затверділих правил Змінити їхнє ліво на праведне право? Люди не бачать колоди в свої очах Міряють чужі городи і свою печаль І якщо ти помиляєшся, на тобі печать Коли рильце у пуху — треба пробачать Вони вірять, якщо хтось скаже "це авторитет" Вони бачать те що хочуть бачити попри все Контролюєте себе і те що ви говорите Скільки совість не годуй, вона все одно гризе